Мужчина, если Вам изменила женщина и Вы собираетесь прыгнуть с 10 этажа, помните: у Вас рога, а не крылья!

Ура, сесія закінчилась і попереду майже три тижні вільного від навчання часу. А це означає, що я нарешті начитаюся вдосталь))) Прочитаю новий роман Люко Дашвар, який купила ще 2 місяці тому, новий бестселлер Дена Брауна і старий його роман, який не визнали шедевром. Нарешті дочитаю Духлєс, Гробницю і Бегбедерівську трьохрічну любов). І перечитаю шикарну Фріду. О, а ще дуже хотілося б добратися до Самотності в мережі, але то вже буде видно...
Головне, щоб в голову не лізни непотрібні думки, які я так старанно і нещадно вбивала, здаючи сесію! Вчися виживати, дєтка, бо сесія буває тільки тричі на рік і так швидко закінчується...

ну не капєц? майже 2 ночі, завтра іспит, у мене вивчені половина питань!!! а я думаю про те, як кльово було б включити спокійну музичку, запалити свічки, залізти в теплу ванну з сіллю і аромомаслами, помасажувати тіло скрабом з тросникового цукру... і потім лягти в теплу постіль з ароматом блакитного Сілану)))

катяубєйсєбягалавойабстєну!

Ты ничего во мне не понял,
Ты просто жизнь во мне убил,
А мне бы полететь на волю...

У вівторок на іспиті з Управління ПР я перевіряла свою везучість - я не вивчила буквально 3-4 питання з 56 і по закону підлості вони б мали мені попастись. Пронесло ;). На сьогоднішній іспит я толком не довчила 2 теми з 7, бо каталась вчора на сноуборді. І знову пронесло). В пн і ср у мене останні 2 іспити. А я знову маюся дур"ю, аби не вчитися)))
А ще Маслюківська сказала мені сьогодні, що я капєц пробивна і доконаю кого захочу, щоб отримати своє.

Якось купа народу париться, щоб отримати залік з Паблік Спікін, а я без напряга відстрілялась своїми 92. А от з самого халявного предмету, я умудрилася вхопити 4. Невчасно надіслала роботу, тримай - 10((. Шо попало... Завтра черговий екзем. А я поперлася на Протасів кататися на борді з самого ранку. Радості повні штани, але стомилася не менше. А завтра будуть дрюкати! І що ви думаєте я вчуся зараз? Ага, фігушкі)) Коротше, втик мені за мою неорганізованість і блондіністі мізки! Я вже прикалувалась на схилі, що мене треба здавати в зоопарк, а не випускати на гірку. Але чуваки сказали, що я норм катаюсь, як для дєлєтанта, і піднімаю їм настрій своєю безпосередністю.

До Нового року залишилося 17,5 днів. От здам сесію і напишу листа Діду Морозу чи Санті ))
Не вистачає трохи доброї магії...

Питали мене пару десятків раз за останні роки 3 "що таке бабське щастя?". І я ніколи чітко не можу сформулювати відповідь на це питання. Може тому, що справді важко обмежитися двома словами.

Здається мені, що жіноче щастя напряму залежить від чоловіка. Що не кажіть, а я вірю, що кожна з нас хоче чи то принца на білому коні, чи вампіра на сріблястому вольво, чи Васю з сусіднього під"їзду на вєліку, але кожен з них має бути справжнім чоловіком. Таким, за яким як за стіною, своєрідна страховка в житті. Який не лишить тебе на півдорозі і не скаже "розгрібай сама".

Не важливо хто там шия, а хто голова в парі. Нехай вирішують чоловіки. Але справді вирішують, тримають слово, беруть на себе відповідальність. Так, як то гоже тим, кого ми так хочемо бачити поряд. Стільки історій "вона мене пилила..." Чому чоловіки думають, що їх пилять задарма? Мабуть, є тому причина. Якось мені сказали "командуй, якщо впевнена що вистачить розуму". Після цієї фрази я задумалась саме над відповідальністю. Адже коли прагнеш бути авторитетом, ти маєш виправдовувати сподівання. А жінці так хочеться бути слабкою. Так щоб коханий приходив обіймав і ти відчувала, що тебе закривають від всього світу. Щоб тобі дарували квіти і платили за твою каву, навіть якщо ти сама можеш дозволити собі заплатити за 10 чашок кави. Щоб тобі бажали успіху на іспиті/співбесіді/нараді, а потім гордилися тобою. І хоча б іноді хвалили за чисту підлогу, вичищену вану і кухню, відсутність пилу на меблях і т.д.

Чоловік має розуміти, що лише на ньому лежить відповідальність за те, яким буде достаток в його сім"ї і стосунки. Більшість з них жаліються, що жінка думає лише про себе і нічого не робить для нього. А хіба ви цінуєте те, що вона робить? Хіба ви цілуєте її, коли вона приносить чашку чаю, і кажете "дякую, сонечко"? Варіант "о, пасіб" і при цьому ляснути по заду не катить! Чи може ви радитесь з нею перед тим як йти з друзями на пиво? Варіант "я сьогодні йду в баню, займи себе чимось" не катить! Чи може ви наполягаєте заплатити за її чай, коли вона каже "я сама заплачу"? Варіант "вона ж сама сказала, що заплатить" не катить! Чи може, йдучи повз квіти в переході, ви думаєте "а куплю я своїй милій трояндочку просто так, їй буде приємно"? Це лише кілька прикладів дурноватих ситуацій, які підливають дьогтю в стосунки. Але якби чоловіки робили ці маленькі дрібнички для своїх жінок, вони б ніколи не жалілись, що їх пилять. Тоді вони мали б і смачну вечерю вдома, і прибрану квартиру, і напрасовані речі в шафі, і усміхнену кохану жінку. От тільки хтось має зробити перший крок, показавши свою готовність до таких стосунків. А це найважче, як виявляється.

Врешті-решт, ми просто дуже багато брешемо, тримаємо в собі і шифруємо. Легше збрехати некоханій людині, що любиш, ніж щиро сказати "кохаю" тій, до якої справді то відчуваєш. Легше відмовитися, ніж ризикувати. Легше знайти простіший шлях і зійти на півдорозі, ніж йти напролом до мети. Так от в чому полягає бабське щастя?! - мати поряд того, хто не боятиметься, хто буде щирим, хто буде сильним і дозволятиме тобі бути слабкою.

Зараз триває найприкольніший період навчання - час дедлайнів. Період, коли потрібно працювати в шаленому режимі. Часу відіспатися абсолютно немає, за короткі сроки треба опанувати великий обсяг матеріалу. Зранку йдеш на пари надворі ще темно, ввечері виходиш з Могили - вже темно. 6 семінарів підряд... прикольно) Зато яка розумна буду ;)

Ще раз переконалася у вірності теорії "Чим більше треба, тим більше встигнеш" ;)

Рівно рік тому я втратила частину себе - найнепередбачуванішу, найсолодшу, найжаданішу і найдорожчу. І з кожним днем приходить все більше розуміння, що назавжди. То був єдинний раз в житті, коли я керувалася здоровим глуздом, а не слухала серця.
Колись давно Ньютон казав "де б не літав, ти впадеш на землю"(с). Краще вже так, ніж як зомбі з холодним розрахунком на меті топтатися по землі. Отож, слухайте свого серця! Воно того варте.

***
all your stupid ideas got your head in the clouds
u should see how it feel whith your feet on the ground

От я просто ржунємагу, ну чесне слово. Як не крути, а закон підлості, ідіот в сім"ї чи задрот в групі - таки реальність. Сьогодні обговорювали питання переносу заліку з одного предмету з цього четверга на заліковий тиждень. От всі люди як люди,а одна баришня вперлася - хочу в чт, як попередньо планували. Аргумент - бо я вже вивчила все. А те, що півгрупи ні в зуб ногою, її не гребе. Я чесно підкупила тих, хто утримався, і перевага була на боці "переносимо". З мене тепер кг цукерок)). Зато підготуюся нормально ;). А вперта опонентка з"їдала мене поглядом до кінця пари...

Нагадала я собі таракана. Живучі тварі, хоч і чмирять їх і розмазують по стінкам та підлозі. А вони все рівно лізуть, лізуть, лізуть... Тільки втрачається пильність і гасне світло, вони знову виходять у світ, плануючи отримати бажаний шматочок цукру чи чогось їстівного. Бац! вмикається світло - парочку хлопають тапцем, інших обливають холодною водою і дарують вояж в каналізацію, інші оцінюють небезпеку і валять з поля бою, якщо пощастить неушкодженими... І потім знову лізуть, лізуть, лізуть...
Виявляється адреналін, найліпший засіб провітрити мізки. Даєш кікдаун з місця до 160 і проблем як не було

Обожнюю багатостороньо розвинених людей! Правда, так приємно слухати людину, яка щось в чомусь шарить. Яка орієнтується в багатьох темах, яка знає хто зараз президент Америки, яка читає художні книги, яка переймається емоціями на сцені театру під час вистави, яка врешті-решт грамотно пише смс і знає, що матриця - не лише назва фільму. Але таких людей мало, на жаль. Чомусь більшість намагається розмовляти російською, думаючи що слова цією мовою пишуться так само як і звучать; підспівувати пісні англійською мовою, не розуміючи ні слова; доводять свою правоту з піною в роті, не маючи жодних знань в обговорюваній темі, і тулять просто свою суб"єктивну думку; коротше, прикладів вагон і маленька тачка!!!! І не то щоб я переймалася через неграмотність інших, просто не розумію як може бути не цікаво дізнаватися щось нове?! І ще дуже подобається коли мене оточують люди, в яких в голові мізки, а не тирса ;).

У мене страх як болить голова зараз. І дуже хочеться щоб хтось почитав мені книгу. Тихим, спокійним голосом - так як колискову. (Хоча мені ніколи не співали колискових, не знаю як це).

 Коли маємо, не цінуємо, а як втрачаємо - жалкуємо... Знайомий сюжет?

Якось не доходить мені чого люди не роблять нічого, коли це найбільше потрібно? Чому не йдуть на поступки, коли просто необхідно знайти компроміс, чому не освідчуються в почуттях, якщо вони є, коли від них того чекають, чому не просять пробачення у тих, кого справді образили... 

Не раз чула і бачила сюжет, кіношний і в реальному житті, коли чоловік тупо забивав на кохану, а потім хватався за голову, коли їй уривався терпець і вона посилала його далеко і надовго. Але одна справа, коли це робиться по-молодості/ по-дурості, інша справа, коли ситуація дещо серйозніша. Просто страшно подумати, що можна от-так вийти заміж за одного/ одружитися з однією, а все життя згадувати іншого/ іншу. Це якийсь мазахізм. прикро, коли так виходить, на жаль, трапляється... shit happens

Все роли в жизни условны,а чтобы любить, необязательно так уж хорошо друг друга знать и понимать.

Дурак простил и забыл, умный простил, но не забыл. 


Как-то задели меня эти фразы. Есть над чем подумать.
А еще терпеть не могу, когда люди противоречат себе. Но часто сама так делаю, увы...

Коли я задувала свічки на торті, родичі думали, що я здую весь крем. А у мене просто було дуже важливе бажання %)